Географія - 9 кл.

великі брил льоду, що плаває,  відділившись від бар'єру шельфових льодовиків Антарктиди, а в Арктиці - від льодовиків Гренландії і Канадського архіпелагу, що спускаються в море. Велика частина А. (9/10 обсягу) знаходиться під водою; висота А. над морем в Арктиці в середньому 70 м (іноді до 200 м, в  Антарктиці – від 100 до 450 м), довжина – кілька десятків км. Тривалість існування А. в Арктиці 4 роки, в Антарктиці – до 10 років і більш. Морськими течіями А. виносяться до 50–40° с. ш. Зіткнення з А. було причиною загибелі багатьох суден (напр., “Титаніка” у 1912 р.).

1) ділянка поверхні моря, океану, озера, водойми: напр. А. прибережна, А. гавані, порту, рейду; 2) узагалі водна поверхня, на відміну від території суші. Аквакультура (від лат. aqua — вода і культура) — розведення і вирощування риб, безхребетних і водоростей у прісних і солонуватих водах.

південна полярна обл. земної кулі, що включає материк Антарктиду і прилягаючі до неї частини океанів і острови.  А. проходить приблизно в межах 48–60° пд.  ш., де сходяться відносно теплі північні і більш холодні південні води і де західні вітри помірних широт зустрічаються з переважаючими східними вітрами високих широт.

збірка географічних карт по єдиній програмі. А. розрізняють: 1) по територіальному охопленню – А. світу, окремих країн, областей і т.д.; 2) по змісту – А. загальногеографічні, тематичні, комплексні – по фізичній, економічній і політичній географії; 3) по призначенню – А. туристські, дорожні, навчальні, науково-довідкові та ін. Перший А. рукописних карт створений у II ст. н.е. грецьким ученим Клавдієм Птоломеєм.

кораловий острів, що має форму суцільного чи розірваного кільця, яке оточує лагуну невеликої глибини (до 100 м) Утворений вапняними скелетами колоніальних коралів, звичайно навколо вершин підвідного вулкана А. невеликі, але іноді досягають у діаметрі 50 км і більш. Утворяться в тропічних морях, особливо їх багато в Тихому океані. Смуга А., що простягнулася паралельно берегу, називається бар'єрним рифом.

1) береговий Б. – вузька, наносна смуга суші – пересип, що відокремлює від моря лагуну. Складена піском, черепашкою, гравієм, рідше – галькою. Утворюється в результаті хвильового переміщення наносів. Деякі Б. простягнулися уздовж загального напрямку берега на сотні км, напр. Арабатська   стрілка – близько 200 км; 2) пригирловий Б. – піщаний підводний вал на невеликій глибині перед гирлом ріки. Утворюється в процесі нагромадження твердого річкового стоку в місцях входження річкової води в морську. Виділяються й інші види Б. – надводні і підвідні.

закономірна зміна явищ і процесів з висотою в горах. Зі зростанням абсолютної висоти міняється весь комплекс природних умов: знижується температура повітря, збільшується кількість опадів, зростає хмарність. Міняються також характер рельєфоутворюючих процесів, умов стоку, рослинність, ґрунти, тваринний світ. У цілому в горах послідовно змінюються ландшафтні комплекси, до деякої міри подібні до змін широтних географічних зон. Чим вище гори і чим південніше вони розташовані, тим складніше їх В. п. Напр.. на Північному сході Сибіру є лише два пояси – лісотундра і гірська тундра. В Україні висотна поясність ландшафтів є в Карпатах і Кримських горах.

об’єм води, що протікає через поперечний переріз потоку за певний час. Найчастіше витрату води вираховують у кубічних метрах за секунду (м³/с). Витрати вод (Q) дорівнює площі поперечного перерізу (F, м²), помноженому на швидкість течії (V, м/c) – Q = FV м³/с

геологічне утворення, що виникло над каналом чи тріщиною в земній корі, по яких викидається на земну поверхню вогненно-рідка маса – лава, а також гази, водяні пари, уламки гірських порід У залежності від хімічного складу лави, її в'язкості, газів що містяться в ній  утворяться пагорби і гори різної величини і форми (конус, купол, масив і ін.) Найчастіше під В. розуміють гору, утворену продуктами виверження з кратером на вершині. У залежності від форми вивідного отвору В. підрозділяються на тріщінні і центральні.

кам’янисті пустелі в Сахарі і на Близькому Сході звичайно на вирівняних просторах, складених щільними породами, покритими щебенем. Термін «Г.» вживають і для позначення кам'янистих пустель в інших районах земної кулі.