Цитата
Цитати
Слова або цілі речення, які наводяться буквально з чийогось висловлювання, з якогось твору чи документа, називаються цитатою. Цитата на письмі зазвичай виділяється лапками.
Якщо цитата супроводжується словами автора, то використовуються ті самі розділові знаки, що й у прямій мові:
Видатний український живописець висловлювався так: «Малюнок — кістяк живопису, на якому він тримається. Малюнок — життя твору, колір — його одяг» (Із журналу).
Якщо цитата виступає частиною речення, то вона починається з малої літери:
А. Монастирський підкреслював, що «реалізм — це не просто фотографія натури..., а серце художника».
Якщо цитата наводиться лише частково, то на місці пропущених слів ставляться три крапки.
Поетичні рядки, записані віршем, у лапки не беруться. Вказівка на автора не береться в дужки. Ці ж правила стосуються віршованих та прозових епіграфів:
Поставлю хату і кімнату, Садок-райочок насажу. Посиджу я і похожу В своїй маленькій благодаті. Т. Шевченко
Якщо вказівка на автора або на джерело цитати йде в одному рядку з цитатою, то вказівка береться в дужки, а крапка ставиться, як правило, після дужок:
Розкажи, як за горою сонечко сідає (Т. Шевченко).