Цитата

Цитати

Слова або цілі речення, які наводяться буквально з чийогось висловлювання, з якогось твору чи документа, називаються цитатою. Цитата на письмі зазвичай виділяється лапками.

Якщо цитата супроводжується словами автора, то використовуються ті самі розділові знаки, що й у прямій мові:

Видатний український живописець висловлювався так: «Малюнок — кістяк живопису, на якому він тримається. Малюнок — життя твору, колір — його одяг» (Із журналу).

Якщо цитата виступає частиною речення, то вона починається з малої літери:

А. Монастирський підкреслював, що «реалізм — це не просто фотографія натури..., а серце художника».

Якщо цитата наводиться лише частково, то на місці пропущених слів ставляться три крапки.

Поетичні рядки, записані віршем, у лапки не беруться. Вказівка на автора не береться в дужки. Ці ж правила стосуються віршованих та прозових епіграфів:

Поставлю хату і кімнату, Садок-райочок насажу. Посиджу я і похожу В своїй маленькій благодаті. Т. Шевченко

Якщо вказівка на автора або на джерело цитати йде в одному рядку з цитатою, то вказівка береться в дужки, а крапка ставиться, як правило, після дужок:

Розкажи, як за горою сонечко сідає (Т. Шевченко).

Остання версія: 19 січень 2013, субота, 11:46