Словник


Словник-довідник призначений для учнів та вчителів



Обзор глоссария по алфавиту

Специальные | А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я | Все

О

океан

частина Світового океану, заповнена водою величезна западина, обмежена материками (напр., Атлантичний, Тихий). Це обумовлює відособленість кожного О. його системи циркуляції атмосфери, системи поверхневих і глибинних течій, а також гідрологічної, гідрохімічної і біологічної характеристики.

океанічна півкуля

та частина поверхні Землі, зображена на світових картах і глобусі, у якій переважає водна площа, а суша в ній займає усього лише 9%. Центр О. п. розташований біля Нової Зеландії.

ОКЕАНІЧНІ ГЛИБОКОВОДНІ ЖОЛОБИ

довгі вузькі зниження дна океанів у перехідній зоні між материковим схилом і ложем океану, що представляють сучасні геосинклінальні структури. Глибини – понад 6000 м. (до 11 022 м.– Маріанський жолоб, найглибша западина Світового океану). Розташовані звичайно з зовнішньої (океанічної) сторони ланцюгів острівних дуг.

ОКЕАНОГРАФІЯ

наука про Світовий океан і його частини. О. Вивчає властивості водних мас Світового океану, будову морського дна, фізичні і хімічні процеси, органічний світ тощо. У XX ст. цей термін усе частіше заміняється терміном океанологія, за океанографією же зберігається регіональне вивчення Світового океану і комплексний опис окремих океанів і морів

ОКЕАНОЛОГІЯ

 сукупність наукових дисциплін про фізичні, хімічні, геологічні і біологічні процеси і їхні закономірності, що відбуваються у Світовому океані. Термін «О.» власне кажучи синонім океанографії.