Географія - 9 кл.

великі брил льоду, що плаває,  відділившись від бар'єру шельфових льодовиків Антарктиди, а в Арктиці - від льодовиків Гренландії і Канадського архіпелагу, що спускаються в море. Велика частина А. (9/10 обсягу) знаходиться під водою; висота А. над морем в Арктиці в середньому 70 м (іноді до 200 м, в  Антарктиці – від 100 до 450 м), довжина – кілька десятків км. Тривалість існування А. в Арктиці 4 роки, в Антарктиці – до 10 років і більш. Морськими течіями А. виносяться до 50–40° с. ш. Зіткнення з А. було причиною загибелі багатьох суден (напр., “Титаніка” у 1912 р.).

1) ділянка поверхні моря, океану, озера, водойми: напр. А. прибережна, А. гавані, порту, рейду; 2) узагалі водна поверхня, на відміну від території суші. Аквакультура (від лат. aqua — вода і культура) — розведення і вирощування риб, безхребетних і водоростей у прісних і солонуватих водах.

південна полярна обл. земної кулі, що включає материк Антарктиду і прилягаючі до неї частини океанів і острови.  А. проходить приблизно в межах 48–60° пд.  ш., де сходяться відносно теплі північні і більш холодні південні води і де західні вітри помірних широт зустрічаються з переважаючими східними вітрами високих широт.

збірка географічних карт по єдиній програмі. А. розрізняють: 1) по територіальному охопленню – А. світу, окремих країн, областей і т.д.; 2) по змісту – А. загальногеографічні, тематичні, комплексні – по фізичній, економічній і політичній географії; 3) по призначенню – А. туристські, дорожні, навчальні, науково-довідкові та ін. Перший А. рукописних карт створений у II ст. н.е. грецьким ученим Клавдієм Птоломеєм.

кораловий острів, що має форму суцільного чи розірваного кільця, яке оточує лагуну невеликої глибини (до 100 м) Утворений вапняними скелетами колоніальних коралів, звичайно навколо вершин підвідного вулкана А. невеликі, але іноді досягають у діаметрі 50 км і більш. Утворяться в тропічних морях, особливо їх багато в Тихому океані. Смуга А., що простягнулася паралельно берегу, називається бар'єрним рифом.