Мистецтво Високого Відродження в Італії.
Епоха великих змін у поглядах на людину й світ не могла не торкнутися мистецтва. У цей період заново відкриті античні літературні з ідеями сміливості думки, різнорідності поглядів на життя, гармонії людини збігалися з настроями тогочасної людини. На зміну аскетизму, схоластиці приходить гасло «Я — людина, ніщо людське не вважаю чужим для себе». Серед діячів культури зростало захоплення культурою стародавніх греків і римлян, їхнім шанобливим ставленням до людини (на відміну від церкви, яка трактувала людину гріховною істотою, а працю — божою карою). Таких людей називали гуманістами (від латин. humanus — «людський»). Із їхньою допомогою антична культура змогла відновитися та стати основою для нової культури — Відродження, або Ренесансу.
1. Особливості доби Високого Відродження.
Робота з поняттями.
Робота з документом.
Із висловлювань Луї Альберті, ученого-гуманіста
Людина народжена на світ не для того, щоб ледве животіти в ледарстві, а для того, щоб прагнути славних і великих справ. Доля легко перемагає того, хто не хоче бути переможеним. Вона бере гору лише над тим, хто їй скоряється. Подібно до судна, якому слід не гнити в гавані, а плавати морем, — ми прагнемо за допомогою праці досягти похвальної та славної мети. Хоча накопичення багатств не настільки славне, як інші важливі діяння, не слід, проте, засуджувати того, хто присвячує себе справі, яка дуже корисна державі й окремим родинам [6, с. 34].
Отже, ці гуманістичні ідеї лягли в основу культури епохи Відродження.
Не випадково батьківщиною Відродження стала Італія — одна з країн класичної античної культури. Представникам італійського Відродження здавалося, що вони відновлюють мистецтво Давніх Греції та Риму, хоча насправді це був фактично новий підхід до відображення реального світу людини та природи на основах гуманізму. У їхніх мистецьких творах домінує образ прекрасної, гармонійно розвиненої, сильної духом і тілом людини — героя, який зміг піднятися над буденністю.
Основні ідеї гуманістів
1. Людина — богоподібна й розумна істота, тому заслуговує на любов і повагу;
2. людина має право насолоджуватися природою, коханням, славою;
3. людина зобов’язана: бути справедливою, порядною, працьовитою, жертвувати особистою вигодою задля громадських інтересів;
4. людина має прагнути знань, оскільки лише творча праця та освіченість відрізняють людину від тварини;
5. у людському суспільстві не має бути війн, розбоїв, тиранії, а повинні процвітати політичні свободи;
люди мають жити за законами та віддаватися громадським справам;
6. надмірний потяг до багатства є шкідливим, оскільки псує людину; людина має бути щедрою та великодушною.