Геометрична оптика.
Геометрична оптика
Геометрична оптика - це розділ фізики, який вивчає закони поширення світла в прозорих середовищах. Умови застосування геометричної оптики: довжина світлової хвилі значно менша порівняно з характерними розмірами перешкод. У геометричній оптиці розглядаються закони поширення світла в прозорих середовищах на основі уявлення про світло як сукупність світлових променів. Промінь - це лінія, дотична до якої в кожній точці збігається з напрямком поширення хвилі. Напрям поширення хвилі збігається з напрямом поширення енергії.
Закони геометричної оптики:
Рисунок 54
1. Закон прямолінійного поширення світла: в однорідному середовищі світло поширюється прямолінійно. Даний закон дає змогу визначити області тіні і напівтіні від джерел світла. Тінь має різко окреслені межі, якщо джерело S точкове, тобто якщо його розмірами можна знехтувати порівняно з відстанню до освітлювального предмета. Якщо джерело не точкове, то тінь буде невиразною, вона має розмитий край, який називається півтінню (Рис.57).
S - джерело, А - тіло.
2. Закон відбивання.
Падаючий промінь і перпендикуляр до межі розділу двох середовищ, поставлений у точці падіння, лежить в одній площині, кут падіння α дорівнює куту відбивання β (Рис.58).
Кут між напрямом падаючого променя і нормаллю NN1 до межі поділу називають кутом падіння α, кут між відбитим променем і нормаллю NN1 - кутом відбивання β.
Гладенькі тіла, які відбивають світло в одному напрямі, називають дзеркалами, поверхні дзеркальними.
Якщо паралельність променів не зберігається, відбувається розсіювання світла, яке називається дифузним розсіюванням (Рис.59).
Рисунок 1
3. Закон відбивання світла.
1) Падаючий і заломлений промені і нормаль до межі поділу лежать в одній площині.
2) Відношення синуса кута падіння α до синуса кута заломлення γ дорівнює відношенню швидкостей поширення світла в цих середовищах:
1 i
2 - швидкості поширення світла в середовищах, показники заломлення яких п1 і п2.
Величину п21 називають відносним показником заломлення, або показником заломлення другого середовища відносно першого. Він показує, у скільки разів швидкість світла у першому середовищі більша або менша від швидкості світла в другому. Якщо першим середовищем є вакуум, то - абсолютний показник заломлення, який показує у скільки разів швидкість світла у вакуумі більша, ніж у даному середовищі. Середовище з більшим показником заломлення називається оптично більш густим. Якщо світло переходить з оптично більш густого середовища в менш густе, то кут заломлення більший від кута падіння γ > α
Якщо світло переходить з оптично густішого середовища в оптично менш густе, то, починаючи з деякого кута падіння α0 , світло повністю відбивається від поверхні розділу цих двох середовищ. Кут падіння α, що відповідає куту заломлення β0 = 900 , називають граничним кутом повного відбивання. В цьому випадку γ = 900 , Sin γ = 1, отже:
Рисунок 2
Явище повного внутрішнього відбивання використовується у світловодах, прозорих гнучких волокнах, в яких світло може поширюватися криволінійно.
Світловоди використовують в електронно-променевих трубках, в електронно-лічильних машинах для кодування інформації, в медицині для діагностики органів.