Фотоефект
1.3 Фотоефект
Зовнішній фотоефект був відкритий в 1887 р. Г. Герцем, а досліджений детально у 1888-1890 рр. А.Р. Столетовим. У дослідах з електромагнітними хвилями Г. Герц відмітив, що проскакування іскри між цинковими кульками розрядника відбувається при меншій різниці потенціалів, якщо один з них освітити ультрафіолетовими променями.
_____________________________________________________
При дослідженні цього явища Столетовим використовувався плоский конденсатор, одна з пластин якого (цинкова) була суцільною, а друга - виконана у вигляді металевої сітки.
В результаті проведення цього досліду Столетов зробив висновок, що цинкова пластина під дією світла випускала негативно заряджені частинки. Лише після відкриття Дж.Дж. Томсоном в 1897 р. електрона Ф. Ленард довів, що частинки, які вилітають під дією світла є електрони, названі фотоелектронами.
__________________________________________________
Фотоефект виникає при взаємодії речовини з електромагнітним випромінюванням, що поглинається. Розрізняють зовнішній і внутрішній фотоефект. Зовнішнім фотоефектом називається явище виривання електронів з речовини під дією падаючого на нього світла. Внутрішнім фотоефектом називається явище збільшення концентрації носіїв заряду в речовині, а отже, і збільшення електропровідності речовини під дією світла. Окремим випадком внутрішнього фотоефекту є вентильний фотоефект - явище виникнення під дією світла електрорушійної сили в контакті двох різних напівпровідників або напівпровідника і металу.