Тиск Лапласа
ТИСК ЛАПЛАСА
Cили поверхневого натягу і направлені по дотичній до поверхні, у випадку випуклої поверхні створюють рівнодійну, направлену вглиб рідини (рис 1 а). А у випадку ввігнутої поверхні - навпаки в сторону газу, з яким межує поверхня рідини (рис 1 б). На основі цих спостережень можна зробити висновок, що випукла поверхня створює у рідині додатковий тиск, в результаті чого тиск у рідині, що обмежена випуклою поверхнею більше тиску оточуючого газу. А тиск рідини, обмеженої ввігнутою поверхнею менше за тиск оточуючого газу. Доведемо це теоретично. | рис 1 а) | рис 1 б) |
Розглянемо поверхню рідини радіусом r обмежену, наприклад, випуклою поверхнею (рис 2) радіусом R - випуклим меніском. Сили поверхневого натягу направлені по дотичній до поверхні стягуючи її. Перпендикулярні складові цих сил
, створюють додатковий тиск
на поверхню рідини. Цей додатковий тиск може бути знайдений з означення тиску:
Розпишемо силу поверхневого натягу, як
Врахувавши, що
| рис 2 |
З формули (3) слідує, що надлишковий тиск не залежить від площі поверхні рідини, а визначається лише її коефіцієнтом поверхневого натягу та радіусом кривизни R.
Отже, якщо поверхня рідини випукла, то тиск у рідині більший за тиск в газі на величину , а якщо ввігнутою, то тиск в рідині менше тиску в газі на
. Цю різницю тисків між тиском в рідині і тиском в газі, з яким межує дана рідина, називають тиском Лапласа або Лапласівським тиском.
Використовуючи отримані результати можна зробити висновок, що тиск у краплині рідини більше за зовнішній тиск газу на , де R - радіус краплини. А тиск у бульбашці більше за тиск газу на
, оскільки бульбашка оточена двома поверхнями рідини: зовнішньо і внутрішньою; в цьому випадку R - середній радіус між зовнішньою та внутрішньою поверхнями.
Якщо радіуси кривизни поверхонь не однакові, то формула Лапласа набуває вигляду:
де, R1 та R2- радіуси кривизни поверхонь