Українська мова. 6 клас (Чернюк Г.В.)

Складноскорочені слова, утворені з початкових  звуків чи букв, називають абревіатурами. Абревіатуру записуємо великими буквами без крапок між ними. 

НАПРИКЛАД: ГЕС , ЮНЕСКО .

Афоризм - це короткий влучний вислів, який виражає яку-небудь узагальнену думку. Для афоризмів характерні як завершеність думки, так і яскравість форми її вираження. 

НАПРИКЛАД:

1. Україно моя, мені в світі нічого не треба, тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти (А . Малишко). 2. Найбільший прояв геніальності - в засіяній ниві ( О. Довженко).

Вставними називають слова або сполучення слів, за допомогою яких виражається ставлення мовця до висловлюваного.

НАПРИКЛАД: 

Діти, безумовно, люблять морозиво. 

Граматична основа складається з головних членів речення.

Діалектними (діалектизмами) називають слова, властиві мовленню лише жителів певної місцевості. Ці слова здебільшого не зрозумілі тим, хто живе в іншій місцевості. 

НАПРИКЛАД:

когут (півень), неньо (батько), бузько (лелека), видіти (бачити).

Діалог – це розмова двох осіб. Діалогічне мовлення складається з окремих реплік і може супроводжуватися словами автора.

Репліка – це фраза (слова) кожного учасника діалогу. На письмі кожну репліку пишемо з нового рядка. Перед нею ставимо тире. Якщо є слова автора, то ставимо ті самі розділові знаки, що й при прямій мові, але без лапок.

Додаток – це другорядний член речення, що означає предмет і відповідає на питання будь-якого відмінка іменника, крім називного: кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому?

Додатки найчастіше виражаються іменниками або займенниками. Підкреслюємо додаток пунктирною лінією.

Лексикологія (від грец. lexikos — словесний, словниковий і loqos — учення) - це розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови

Однорідними називають члени речення, які рівноправні між собою, стосуються того самого слова в реченні, виконують однакову синтаксичну роль і відповідають на одне й те саме питання.

Означення – це другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання: який? чий? котрий?

Означення підкреслюємо хвилястою лінією. Воно найчастіше виражається прикметником або займенником, рідше – іменником. 

Офіційно-ділова лексика - це слова й усталені сполучення слів, які використовують у ділових паперах і в усному діловому спілкуванні (в уста­новах та організаціях, у публічних виступах тощо).

Підмет – це головний член речення, що називає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?

Підмет найчастіше виражений іменником або займенником у називному відмінку. 

Слова, що властиві мовленню людей певної професії, називають професійними. 

Пряма мова – це точно відтворене висловлювання певної особи, передане від її імені.

Слова, що вказують, кому належить пряма мова, називають словами автора. Вони можуть стояти

перед прямою мовою або після неї.

Речення - це одне або декілька слів, які виражають відносно закінчену думку. Речення передає повідомлення, запитання або пораду, прохання, наказ.

Складним називають слово, яке має два чи більше коренів. 

НАПРИКЛАД: вітродвигун, відеокамера, чорно­бровий.

Різновидом складних слів є складноскорочені слова. Складноскороченими називають слова, які утворені  складанням початкових частин слів, початкових звуків чи букв. 

НАПРИКЛАД: 

• слова, утворені складанням частин повнознач­ них слів: К а б м ін (Кабінет Міністрів), ю н н а т (юний натураліст);

• слова, утворені складанням початкових звуків слів або назв початкових букв: Н А Н [н а н ] — Національна академія наук; А Т С [а-т е-ес] - авто­матична телефонна станція; К В К [к а -в е -к а ] - Клуб веселих і кмітливих.

Словосполучення - це два або більше самостійних слова, одне з яких є головним, а інше - залежним.

НАПРИКЛАД: синє небо, співати пісню.

Словотвір - це розділ науки про мову, що вивчає способи й особливості творення похідних слів.

Стилістично забарвленими називають слова, які вживають лише в окремих стилях мовлення або в одному з них. 

Твірна основа — це частина слова, від якої утворено інше слово. 

НАПРИКЛАД, слово водяний утворено від слова вода . Спільною для цих двох слів є частина вод , вона і є твірною основою для водяний.

Слово, від якого творять інше слово, називають твірним. 

НАПРИКЛАД:

вітер —» вітерець.

Термін — це спеціальне слово, яке вживають для найменування конкретного поняття з якоїсь галузі знань.

НАПРИКЛАД: 

синтаксис, омоніми (мовознавство); чисельник, квадрат (математика); цитоплазма, бактерія (біологія); раунд, пенальті (спорт).

Фразеологізми — це стійкі сполучення слів, які за лексичним значенням дорівнюють одному слову (словосполученню). 

НАПРИКЛАД:

бити байдики (ледарювати), рукою подати (близько), за царя Гороха (давно), гаряча голова (запальна, нестримна людина).