Глосарій


Містить терміни та поняття з теми.



Перегляд глосарію, використовуючи цей індекс.

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | ВСЕ

П

Правила складання назв алканів.

У молекулі знаходять найдовший (головний) карбоновий ланцюг і нумерують у ньому атоми Карбону. Нумерацію починають із того кінця ланцюга, до якого ближче знаходиться замісник.

2. Визначають назву кожного замісника.

3. Назви замісників розміщують на початку назви сполуки (за алфавітом). Перед назвою кожного замісника через дефіс указують номер атома Карбону, з яким сполучений замісник. Останньою записують назву алкану нерозгалуженої будови, молекула якого містить стільки атомів Карбону, скільки їх у головному ланцюзі.

4. При наявності кількох однакових замісників їх кількість указують, добавляючи до назви замісника числовий префікс (ди-, три-, тетра- тощо), а перед ним указують номери відповідних атомів Карбону, розділені комами.