5.5. Служби Інтернету
Кожна людина звертається до Інтернету за власними потребами. Науковці для проведення надскладних обчислень потребують доступу до обчислювальних ресурсів сучасних суперкомп’ютерів. Готуючись до уроку української літератури, учням потрібно знайти літературні твори митців
рідного краю. Когось цікавлять результати футбольних матчів, інших - гороскоп на тиждень. Хтось хоче отримати з Інтернету драйвери до пристрою, підключеного до комп’ютера, а хтось - архівний файл з оновленням антивірусних баз. Багато людей використовують Інтернет для спілкування - це листування, обмін повідомленнями в реальному часі, голосові розмови та відеотрансляції, мережні ігри тощо.
Різні види діяльності людини, що пов’язані з передаванням та отриманням даних, забезпечуються апаратними й інформаційними ресурсами різних служб Інтернету.
Найбільш популярними є такі служби сучасного Інтернету (рис. 5.31):
Розглянемо послуги, які надають користувачам служби Інтернету.
Служба віддаленого доступу до комп’ютера була першою службою комп’ютерних мереж. Вона надавала користувачу можливість подавати команди на опрацювання даних та переглядати результати їх виконання на одному комп’ютері, а виконувати команди на іншому.
Для роботи служби віддаленого доступу був розроблений протокол telnet (англ. telecommunication network - мережа віддаленого зв’язку), що включений до набору протоколів ТСР/ІР. Створені спеціальні програми, які дають змогу здійснювати віддалене керування комп’ютерами на основі протоколу telnet.
У наш час засоби віддаленого керування широко використовують адміністратори мереж для налаштування серверів і надання допомоги клієнтам. Інша сфера застосування - доступ до ресурсів суперкомп’ютерів для організації спільних наукових проектів і проведення складних та громіздких обчислень.
Завдяки службі передавання файлів користувач одного комп’ютера отримує доступ до файлів іншого та має можливість передавати їх з комп’ютера на комп’ютер. Передавання файлів здійснюється за протоколом FTP (англ. File Transfer Protocol - протокол передавання файлів) з набору протоколів ТСР/ІР.
Служба надає послуги по зберіганню та забезпеченню доступу до великої кількості файлів: програм, електронних книг, музики, відео тощо. Окремі з цих файлів можна отримати вільно, доступ до інших обмежений.
Спілкування людей у мережі Інтернет забезпечують кілька видів комунікаційних служб.
Електронна пошта, E-mail (англ. Electronic mail) - одна з найдавніших комунікаційних служб Інтернету. Вона надає можливість передавати електронні листи - текстові повідомлення та прикріплені до них файли - від користувача-відправника одному чи групі адресатів. Електронний лист потрапляє до електронної поштової скриньки, що знаходиться на сервері поштової служби. Адресат у будь-який зручний для нього час може переглянути вміст поштової скриньки та прочитати лист.
Забезпечують функціонування цієї служби поштові протоколи, що включені до набору ТСР/ІР:
- SMTP (англ. Simple Mail Transfer Protocol - простий протокол передавання пошти) - призначений для відправлення поштових повідомлень,
- РОР3 (англ. Post Office Protocol version 3 - протокол поштового відділення, версія 3) - призначений для отримання електронної пошти.
Комунікаційні служби надають можливість користувачам мережі обмінюватися новинами, обговорювати проблеми, проводити дискусії тощо. Обговорення певної теми групою співрозмовників, які знаходяться на значній відстані один від одного, називають телеконференцією (грец. tele - удалину, далеко, лат. confero - збираю). Відеоконференція передбачає використання засобів передавання відео.
Довготривалі (постійно діючі) телеконференції, в ході яких співрозмовники надсилають та читають текстові повідомлення в зручний для них час, називають форумами (лат. forum - площа для зборів). Якщо обговорення проходить у реальному часі, його називають чатом (англ. chat - дружня розмова, бесіда, балачки).
Однією із служб, що використовується для організації телеконференцій, є група новин (англ. news group). Група новин - це служба обміну текстовими повідомленнями з метою обговорення деякої теми групою співрозмовників. У наш час у світі існує понад 70 тисяч глобальних і регіональних груп новин. Підключившись до сервера новин і обравши тему за інтересами, користувачі можуть читати новини, ставити запитання та отримувати відповіді від широкого кола однодумців. При бажанні можна отримувати розсилку нових повідомлень з сервера як електронні листи.
Передача повідомлень у групах новин здійснюється за протоколом NNTP (англ. Network News Transfer Protocol - протокол передавання ме- режних новин), що входить до набору протоколів ТСР/ІР.
Служби інтерактивного спілкування надають можливість двом або групі користувачів обмінюватися текстовими повідомленнями через Інтернет у реальному часі. Першою такою службою була служба IRC (англ. Internet Relay Chat– Інтернет-чат, що ретранслюється). У ній обговорення відбувається по темах у так званих сhatroom(англ. сhat room – кімната для балачок). Після введення тексту повідомлення одним користувачем усі інші, хто обговорює ту саму тему, отримують це повідомлення і можуть висловити свої думки у відповідь. Кожен користувач може запропонувати власну тему для обговорення. Для роботи служби розроблений однойменний протокол IRC.
Деякі служби інтерактивного спілкування дають змогу вести обговорення лише двом співрозмовникам. Кожному користувачу при реєстрації у таких службах надається індивідуальний код, і кожен сам створює список контактів – осіб, з ким він бажає спілкуватися. Клієнтські програми в цих службах називають месенджерами (англ. messenger– кур’єр) або Інтернет-пейджерами. Для роботи служб розроблені різні протоколи. Популярними є месенджери ICQ, Google Talk, Windows Messenger та ін.
IP-телефонія – служба, що забезпечує передачу телефонних розмов абонентів по мережі Інтернет. Передавання даних у ІР-телефонії здійснюється на основі набору протоколів VoIP(англ. Voice over IP – голос повйрх протоколу Інтернету). Для здійснення телефонних розмов по мережі Інтернет до комп’ютерів приєднують мікрофон і динаміки або навушники і ведуть розмову з їх використанням. Деякі служби дають змогу здійснювати дзвінки з комп’ютера на звичайні телефони.
Такі клієнти, як Skype, Mail.ru Агент та інші пропонують передавання не лише звуку, а, при наявності відеокамери, і відеозображення. Вони можуть використовуватись для проведення відеоконференцій.
Інтернет набув широкої популярності у суспільстві завдяки появі у 1989 р. служби перегляду гіпертекстових документів World Wide Web (англ. World Wide Web – всесвітня павутина, скорочено WWW, або веб).За цією службою закріпилася також назва Всесвітня павутина.
Інформаційними ресурсами служби WWW є мільйони спеціально оформлених електронних документів, що пов’язані між собою – веб-сторінок. Веб-сторінки можуть містити текст, зображення, звук, відео,анімацію тощо. Завдяки зв’язкам між документами, користувач може від перегляду однієї веб-сторінки переходити до іншої.
Передавання веб-сторінок мережею Інтернет здійснюється на основі протоколу НТТР(англ. Hyper Text Transfer Protocol – протокол передавання гіпертексту).
Багато користувачів помилково ототожнюють Інтернет і службу WWW. Одна з причин полягає в тому, що ресурси служби WWW дуже популярні, наочні та легко доступні.
Поняття гіпертексту
В основу служби World Wide Web покладена технологія використання гіпертекстів.
Прикладом гіпертекстового документа є енциклопедичний словник. Коли ми з’ясовуємо сутність деякого поняття, нам неодноразово доводиться, прочитавши одну статтю, переходити до іншої, посилання на яку вказане в тексті. Наприклад, після прочитання статті «Україна» нам буде запропоновано «див. також Київ», після статті «Київ» – «див. також Дніпро» і т. д. З деяких статей є посилання на ті, що ми вже прочитали, та на матеріали інших книг. Така система посилань дає змогу читати текст нелінійно, вибірково, поступово уточнюючи та доповнюючи зміст поняття.
Гіперпосилання в електронному документі зв’язують з деяким об’єктом на сторінці – текстом, графічним зображенням або кнопкою. Вибір цього об’єкта забезпечує перехід до іншого документа або до іншого місця цього самого документа. Вказівник при наведенні на гіперпосилання виглядає так: . Якщо гіперпосилання зв’язано з текстом, то зазвичай цей текст виділений кольором та підкреслений.
Електронні гіпертекстові документи, доступ до яких надає служба WWW, називають вебсторінками (рис. 5.32). Вони створюються з використанням спеціальних мов розмітки тексту, наприклад, HTML (англ.Hyper Text Markup Language– мова розмітки гіпертексту). Веб-сторінки є текстовими файлами, що зберігаються на диску з розширенням імені htm або html.
Рис. 5.32 Приклад веб-сторінки
Всесвітня павутина
Веб-сторінки в Інтернеті розміщують на вебсерверах. Кожна отримує власну URL-адресу.
На одному веб-сервері можуть бути розміщені багато веб-сайтів. Кожний сайт має назву та URL-адресу, що є адресою веб%сторінки, яка призначена для початку перегляду сайта. Таку сторінку називають головною, або домашньою. Як правило, ім’я файлу цієї сторінки index.html.
Часто на одному веб-сайті можна отримати кілька послуг – відкрити поштову скриньку, прочитати новини, поспілкуватись у форумі чи в чаті, довідатись про погоду, взяти участь у голосуванні з певного питання тощо. Такі сайти називають веб- або Інтернет-порталами(англ. portal– головний вхід, ворота). Прикладами порталів є Ukr.net (http://ukr.net), Yahoo! (http://yahoo.com), Яndex (http://yandex.ru), Bigmir.net (http://www.bigmir.net) та ін.
Інший вид порталів – тематичні. Вони не лише містять велику добірку власних ресурсів з теми, але й мають посилання на відповідні ресурси інших сайтів. Такими є, наприклад, Освітній портал (http://www.osvita.org.ua), Урядовий портал (http://www.kmu.gov.ua), український інформаційний бізнес портал Пошук (http://poshuk.com), Офіційний портал Київської міської влади(http://www.kmv.gov.ua) тощо.
Веб-сторінки можуть містити гіперпосилання не лише на сторінки веб-сайта, до якого вони входять, але й на інші сайти. На одній сторінці можуть бути гіперпосилання на кілька різних сайтів. Перехід між веб-сторінками та веб-сайтами з використанням гіперпосилань називають навігацією Всесвітньою павутиною. Здійснюючи навігацію Всесвітньою павутиною, користувач переміщується між різними веб-сторінками, причому послідовність переходу наперед не визначена. Внаслідок такого зв’язку веб-сторінок службу WWW і називають Всесвітньою павутиною.
Запуск браузера та його інтерфейс
Для перегляду веб-сторінок створені спеціальні програми – браузери (англ. browse – переглядати). Прикладами браузерів є Internet Explorer, Mozilla Firefox, Opera, Safari та ін. Найбільш використовуваними в Україні у 2008 р., за даними компанії BigmirInternet, є браузери Internet Explorer версій 6 та 7.
Сучасні браузери мають такі можливості:
- завантаження веб-сторінок і об’єктів, що з ними пов’язані, з віддаленого сервера;
- відображення веб-сторінок;
- зберігання веб-сторінок на носіях даних;
- зберігання історії відвідування веб-сторінок;
- створення каталогу обраних ресурсів;
- пошук на веб-сторінці фрагмента тексту;
- перегляд HTML-коду веб-сторінки;
- друк вмісту веб-сторінок та ін.
Розглянемо детальніше можливості, які надає користувачам браузер Windows Internet Explorer 7.0.
Запустити браузер на виконання можна кількома способами, наприклад:
- Виконати Пуск ⇒Запустить обозреватель Internet Explorer (рос.запустить обозреватель– запустити оглядач).
- Виконати Пуск ⇒Усі програми ⇒Internet Explorer.
- Використати ярлик програми на Робочому столі або на Панелі швидкого запуску.
Користувачі можуть налаштувати інтерфейс програми Windows Internet Explorer на власний смак.
Розглянемо детальніше вікно браузера.
У Рядку заголовка вікна вказується назва відкритої веб-сторінки і назва програми Windows Internet Explorer, а також розміщені кнопки керування вікном. Якщо жодна сторінка не відкрита, то в Рядку заголовка, замість назви сторінки, буде написано «Нова сторінка». Поле адреси призначене для введення URL-адреси веб-сторінки, яку хоче переглянути користувач.
Після введення адреси веб-сторінка завантажується та її вміст відображається в області перегляду вебсторінок, а назва – у Рядку заголовка браузера.
Браузер дає змогу одночасно завантажувати кілька веб-сторінок на різних вкладках. Поточною може бути лише одна вкладка, саме її вміст відображається в області перегляду веб-сторінок. У кожної вкладки є заголовок вкладки, на якому зазначена назва веб-сторінки. Праворуч від заголовка поточної вкладки є кнопка Закрити вкладку . Праворуч від усіх заголовків вкладок розміщена кнопка Нова вкладка для створення нової вкладки.
Якщо кілька веб-сторінок відкриті на різних вкладках, то з’являється кнопка Список вкладок, вибір якої виводить список назв відкритих сторінок, та кнопка Швидкі вкладки, яка дає змогу відобразити в області перегляду ескізи всіх відкритих веб-сторінок (рис. 5.35).
Кнопки навігації Назад , Вперед та Останні сторінки використовують для повторного завантаження сторінок, які були переглянуті на відкритій вкладці при поточному сеансі роботи з програмою.
Оновити вміст відкритої веб-сторінки можна вибором кнопки Оновити. При введенні в поле адреси URL-адреси веб-сторінки назва цієї кнопки змінюється на Перехід до, а вигляд – на . Кнопку Зупинити використовують для зупинки виконання останньої дії у вікні браузера – завантаження веб-сторінки, зміни кадрів відображення рухомих зображень тощо.
Використовуючи Панель швидкого пошуку, можна вибрати одну з пошукових служб і виконати пошук даних у Всесвітній павутині, не відкриваючи сторінки сервера цієї служби.
Кнопки Центру обраного використовують для перегляду історії відвідування веб-сторінок, а також створення, впорядкування та використання каталогу обраних ресурсів.
Призначення кнопок панелі інструментів наведено в таблиці 5.5.
Таблиця 5.5.
Призначення кнопок панелі інструментів
Для того щоб відкрити у вікні браузера веб-сторінку, можна ввести її URL-адресу в поле адреси та вибрати кнопку Перехід до. При цьому http:// можна не вводити.
Під час завантаження сторінки з’являються індикатори:
- рухоме коло ліворуч від заголовка вкладки ;
- повідомлення про стан завантаження у рядку стану
- індикатор завантаження у рядку стану
Браузер може зберігати URL-адреси веб-сторінок, що були переглянуті раніше. Повторно відкрити одну з них можна, наприклад, так:
- Вибрати у полі адреси кнопку відкриття списку та вибрати потрібну URL-адресу у списку, що відкриється.
- Завантаження на поточну вкладку веб-сторінки, яка встановлена в налаштуваннях для початку роботи браузера
- Почати записувати URL-адресу в поле адреси. Після введення кількох літеравтоматично відкриється список вибору адреси. У ньому відображатимутьсялише ті адреси, перші літери яких збігаються із введеними. Вибрати у списку потрібну адресу.
- Вибрати кнопку Додати до обраного.
- Вибрати команду Додати до обраного у списку, що відкриється.
- Увести ім’я, під яким буде збережено посилання, у поле Ім’я вікна Центр обраного, або підтвердити запропоноване (рис. 5.36).
- Вибрати у списку Створити в папку, в якій буде збережено посилання, або створити нову папку, вибравши кнопку Нова папка.
- Вибрати кнопку Додати.
При цьому в Обраному будуть збережені назва веб-сторінки та її URL-адреса.
Щоб відкрити веб-сторінку, посилання на яку збережене у списку Обране, потрібно виконати алгоритм:- Вибрати кнопку Центр обраного.
- Вибрати кнопку Обране на панелі Центру обраного.
- Вибрати назву потрібної сторінки (рис. 5.37).
У цьому вікні можна виконувати дії над папками та посиланнями Обраного: переміщувати, перейменовувати та видаляти, а також створювати папки.
Коли веб-сторінка відкриється в області перегляду, то може виявитися, що текст на сторінці відображається незрозумілими символами (рис. 5.39). Це означає, що браузер неправильно визначив систему кодування літер тексту. У такому разі потрібно самостійно вказати браузеру правильну таблицю кодування. Для цього:
- Вибрати кнопку Сторінка на панелі інструментів.
- Вибрати команду Кодування.
- Вибрати у списку, що відкриється, таку систему кодування, при якій відображення сторінки буде коректним.
Рис.5.39 Вигляд веб-сторінки при неправильній системі кодування
Для україномовних веб-сторінок найбільш вживаною є система кодування Cyrillic (Windows) (англ. cyrillic– кирилиця), але окремі сторінки можуть бути закодовані з використанням інших таблиць кодування з категорії Cyrillic. Наприклад, Cyrillic (КОІ8U) –таблиця кодування, що розроблена для кодування літер української абетки.Після перегляду однієї веб-сторінки ви можете перейти на іншу, вибравши гіперпосилання. Завантаження нової сторінки розпочнеться автоматично, як правило, у тій самій вкладці. При цьому стає доступною навігаційна кнопка Назад. При виборі цієї кнопки в область перегляду знов буде завантажена веб-сторінка, з якої здійснений перехід. Після повернення стає доступною навігаційна кнопка Вперед.
При здійсненні переходів між веб-сторінками браузер запам’ятовує порядок їх відвідування. Якщо ви послідовно відвідали кілька сторінок, то можна повернутися до будь-якої з них. Для цього слід вибрати кнопку Останні сторінки та у списку, що відкриється, обрати назву веб-сторінки, яку потрібно завантажити.
Якщо ви хочете завантажити веб-сторінку у новій вкладці, то слід у контекстному меню гіперпосилання вибрати команду Відкрити в новій вкладці, а для завантаження в новому вікні браузера – Відкрити в новому вікні.
Відкрита веб-сторінка може містити дані, які будуть корисні в подальшому – при підготовці повідомлення для уроку, для оформлення творчої роботи тощо. Щоб не звертатися за цими даними кожного разу на віддалений сервер в Інтернеті, веб-сторінку можна зберегти на носіях даних.
Для зберігання вмісту веб-сторінки потрібно виконати такий алгоритм:
3. Вибрати папку, в яку буде збережена веб-сторінка, або погодитися із запропонованою.
4. Увести ім’я файлу або погодитися із запропонованим.
5. Вибрати тип файлу для зберігання веб%сторінки або погодитися із запропонованим. При зберіганні тип файлу може бути таким:
- Веб-сторінка, повністю (*.htm;*.html) – буде збережена веб-сторінка у файлі з розширенням імені htm або html та в окремій папці файли з усіма зображеннями та іншими об’єктами, що пов’язані з веб-сторінкою.
- Один файл веб-архіву (*.mht) – сторінка та всі пов’язані з нею об’єкти будуть збережені в одному файлі.
- Веб-сторінка тільки HTML (*.htm;*.html) – буде збережена лише веб-сторінка у файлі з розширенням імені htm або html без зображень та інших об’єктів, що пов’язані з веб-сторінкою.
- Текстовий файл (*.txt) – буде збережений лише текст, що відображається на веб%сторінці, без оформлення.
7. Вибрати кнопку Зберегти.
Файл веб-сторінки, що збережений на локальному комп’ютері, можна відкривати та опрацьовувати, навіть коли підключення до Інтернету відсутнє. При відкритті будь-якого файлу з розширенням імені htm або html автоматично відкриється браузер і у його вікні – обраний файл.
Якщо вас цікавить лише зображення, що відображається на веб-сторінці, то для його зберігання потрібно у контекстному меню зображення вибрати команду Зберегти малюнок як. У вікні, що відкриється, потрібно відкрити папку, в яку буде збережений малюнок, та вибрати кнопку Зберегти.