1.5. Інформаційні системи та їх складові
Як уже зазначалося, для реалізації інформаційних процесів використовуються різноманітні засоби, перелік яких залежить від конкретних потреб.
Розглянемо, як приклад, роботу метеорологічного центру. Центр має розширену мережу метеорологічних станцій, які через певний інтервал часу збирають дані про стан навколишнього середовища: температуру повітря, його вологість, напрям і силу вітру, наявність і вид опадів тощо. Ці дані передаються комп’ютерними, телефонними, телеграфними мережами чи за допомогою радіозв’язку і потрапляють до метеорологічного центру. Сюди ж каналами космічного зв’язку поступають повідомлення від спеціалізованих метеорологічних супутників Землі (рис. 1.31).
Дані про погоду з різних джерел упорядковуються, за потреби подаються в іншому виді, після чого фіксуються в базі даних, де вони і зберігаються упродовж багатьох років. За спеціальною програмою дані опрацьовуються і передаються у вигляді прогнозу погоди споживачам. Такими споживачами є, наприклад, засоби масової інформації, які регулярно повідомляють прогноз погоди своїм глядачам, слухачам або читачам.
Дуже важливо мати достовірний прогноз погоди організаторам польотів літаків, екіпажам морських і річкових суден, працівникам сільського господарства, будівельникам, альпіністам тощо. У більшості випадків вони не можуть обмежитись стандартним прогнозом погоди на один день. Їм потрібна більш детальна інформація і вони звертаються до працівників метеослужби з додатковими запитами. Так, працівникам сільського господарства важливо знати більш тривалий прогноз погоди на кілька тижнів або місяців, аеропорт запитує стан погоди на всьому шляху перельоту літака і на різних висотах над рівнем моря. І працівники метеорологічного центру задовольняють ці запити на основі більш детального опрацювання наявних даних про стан погоди, використовуючи моделювання майбутнього стану погоди.
Розглянутий приклад дає змогу стверджувати, що для прогнозування погоди в метеорологічному центрі створена інформаційна система, оскільки взаємопов’язані між собою:
- складові, що забезпечують збирання даних з різних джерел - це метеорологічні станції, метеорологічні повітряні зонди, метеорологічні супутники Землі тощо;
- канали передавання даних - радіо, телевізійні, телефонні, телеграфні, комп’ютерні мережі тощо;
- складові, що забезпечують упорядковане зберігання даних та їх опрацювання, - це система упорядкування і зберігання повідомлень: співробітники, обчислювальні пристрої, спеціальні програми, які на основі отриманих повідомлень створюють прогноз погоди;
- споживачі даних - ними можуть бути мешканці окремого регіону, країни або всієї планети, моряки, льотчики, агрономи та інші.
Узагальнену схему інформаційної системи подано на рисунку 1.32.
Інформаційними системами, але вже з іншими завданнями, є система керування польотами літаків, бібліотека, аналітичний центр соціологічних досліджень, довідкова система залізничного вокзалу тощо.
У наш час невід’ємною частиною інформаційних систем стають пристрої, які автоматизують інформаційні процеси, особливо процеси опрацювання даних. Такими пристроями, зокрема, є комп’ютери. У подальшому розглядатимемо інформаційні системи, що використовують комп’ютери для реалізації інформаційних процесів.
Апаратна складова - це комплекс технічних засобів, який включає пристрої опрацювання і зберігання даних, пристрої введення і виведення, засоби комунікацій.
Програмна складова - це комплекс програм, які забезпечують реалізацію інформаційних процесів пристроями інформаційної системи. Програми є одним із видів даних.
Види інформаційних систем
Розглянемо різні види інформаційних систем.
За рівнем автоматизації інформаційні системи можна розподілити на такі три види:
ручні - усі інформаційні процеси реалізуються людиною без застосування будь-яких технічних засобів (у наш час такі інформаційні системи майже не застосовуються);
автоматизовані - у реалізації інформаційних процесів беруть участь як людина, так і технічні засоби (у наш час такі інформаційні системи найпоширеніші, причому технічними засобами найчастіше є комп’ютери різної потужності);
автоматичні - реалізація інформаційних процесів відбувається без участі людини (людина бере участь в роботі такої інформаційної системи лише на етапі її підготовки до роботи і на етапі аналізу отриманих результатів).
За рівнем аналізу даних інформаційні системи можна розподілити на такі три види:
системи опрацювання даних - такі інформаційні системи виконують найпростіші операції по опрацюванню даних: упорядкування, перетворення, пошук тощо, мають систему зберігання і пошуку даних - базу даних, але ніяк ці дані не аналізують;
системи управління — такі інформаційні системи аналізують отримані дані, порівнюють їх з плановими, виявляють певні потреби виробництва, відслідковують хід виконання проектів, за спеціальними алгоритмами встановлюють тенденції (закономірності, перспективи) в роботі підприємств, організацій і цілих галузей господарства;
системи підтримки прийняття рішень — такі інформаційні системи на основі аналізу отриманих даних узагальнюють їх і здійснюють прогнозування майбутньої діяльності підприємств, організацій, галузей господарства тощо; вони забезпечують обґрунтування можливих рішень по керівництву тим чи іншим підрозділом, надають людям, які приймають управлінські рішення, варіанти рішень з прогнозами їх наслідків; при цьому використовуються бази узагальнених даних і бази знань про правила прийняття рішень.
Узагальнена схема видів інформаційних систем подана на рисунку 1.33.
Але які б можливості не мали «розумні» інформаційні системи, останнє слово в прийнятті рішень поки що залишається за людиною. Віктор Михайлович Глушков (1923-1982) (рис. 1.34), один з найвідо- міших українських учених у галузі інформаційних технологій, говорив: «Навряд чи можна сумніватися, що в майбутньому значна частина закономірностей навколишнього світу буде пізнаватися і використовуватися автоматичними помічниками людини. Але настільки ж безсумнівно і те, що все найважливіше в процесах мислення та пізнання завжди належатиме людині».