5. Діалектні та просторічні слова

ДІАЛЕКТНІ ТА ПРОСТОРІЧНІ СЛОВА

Діалектними (діалектизмами) називають слова, властиві мовленню лише жителів певної місцевості. Ці слова здебільшого не зрозумілі тим, хто живе в іншій місцевості. 

НАПРИКЛАД:

когут (півень), неньо (батько), бузько (лелека), видіти (бачити).

Діалектні слова використовують переважно в розмовному та художньому стилях. У художніх текстах за допомогою цієї лексики передають місцевий колорит, специфіку побуту.

Для пояснення значень діалектних слів існують спеціальні словники діалектів. У тлумачних словниках діалектні слова подають із поміткою діал.

Просторічні слова

За обставин невимушеної, переважно побутової, розмови вживають просторічні слова. До них належать: 

• слова, перекручені, спотворені з погляду норм літературної мови: сюдою, тута, охтобус (автобус);

• слова, яким властивий відтінок зниженості, згрубілості: ляпати (говорити), витріщатися, телепень;

• росіянізми: пожалуста, до свідання.

Просторічна лексика характерна для розмовного мовлення. Її також використовують у художніх текстах для негативної характеристики персонажів або для надання творам жартівливого забарвлення.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Просторічних слів варто уникати в повсякденному спілкуванні.




Остання версія: 22 березень 2017, середа, 19:11