2. Активна й пасивна лексика
АКТИВНА Й ПАСИВНА ЛЕКСИКА
За ступенем уживаності розрізняють активну й пасивну лексику.
До активної лексики належать слова, які часто вживають усі мовці або частина мовців у тій чи іншій сфері суспільного життя.
НАПРИКЛАД:
сад, п’ятнадцять, високо, ходити.
До пасивної лексики належать застарілі слова та неологізми. Їх рідко вживають, вони відомі не всім мовцям.
Застарілими називають слова, які вийшли з активного вжитку. Їх поділяють на архаїзми та історизми.
Архаїзми — це слова, які вийшли з активного вжитку, бо були замінені іншими словами.
НАПРИКЛАД:
перст (палець), ланіти (щоки), зріти (бачити), чата (варта), лицедій (актор), їство (їжа).
Історизми — це слова, які вийшли з активного вжитку, тому що зникли названі ними предмети чи поняття.
НАПРИКЛАД: жупан, війт, мушкет, дворянин, поміщик, кольчуга, соха.
Роль у мові. Застарілі слова вживають у науковій або художній літературі, коли потрібно відтворити картини минулого. Архаїзми, крім того, нерідко вживають у художніх творах для передачі піднесеності, урочистості чи зневаги, іронії.
Неологізми — це слова, я к і з’явилися нещодавно й новизна їхня усвідомлюється мовцями.
НАПРИКЛАД: блог (сайт для регулярних записів), пентхаус (квартира на даху), дансинг (зал для танців).
Неологізми виникають тому, що з ’являються нові предмети і поняття. З часом ці слова можуть перейти до активної лексики.
Наприклад, у певний історичний період неологізмами були слова трактор, холодильник, космонавт тощо.
Нові слова, утворені письменниками, називаються авторськими неологізмами.
Серед майстрів авторських неологізмів в українській літературі можна назвати П. Тичину, М. Рильського, М. Вінграновського, А. Малишка, І. Драча, В. Стуса.
НАПРИКЛАД:
Небо розпросторилось високо, бджоли в квітограєві гудуть. (Д. Луценко)