Додатки
Дослід 1. Перевірка чистоти води
До кожної проби води додаємо декілька кристаликів калію перманганату. Якщо спостерігається побуріння, то у воді міститься багато мікроорганізмів. Якщо вода чиста, то вона забарвиться у гарний малиновий колір.
Дослід 2. Визначення прозорості води.
На стіл положіть газету. Над нею розмістіть мірний циліндр на відстані 5 см. Поволі наливайте у циліндр досліджувану воду до тих пір, поки вам через стовпчик води у циліндрі буде можливо читати текст газети. Виміряйте висоту водяного стовпчика, крізь який можна прочитати текст. Для питної води прозорість має бути не менше 30 см.
Дослід 3. Визначення кольору води.
Налийте досліджувану воду у пробірку об'ємом 10-12 мл. Роздивіться воду зверху на білому тлі за достатнього бічного освітлення. Порівняйте її колір із кольором дистильованої води такого самого об'єму. Колір води зумовлений розчиненими у ній мінеральними та органічними домішками. На нього впливає присутність солей Форуму та гумінових кислот, які утворюються внаслідок гниття рослинних решток. Вони забарвлюють воду у жовтий колір. Зеленувате забарвлення викликає інтенсивне розмноження синьо-зелених водоростей.
Дослід 4. Визначення запаху води.
У пробірку налийте досліджувану воду. Закривши отвір пробірки великим пальцем. енергійно збовтайте. Понюхайте. Нагрійте воду до 60оС і знову понюхайте. У забрудненої води можливі болотний, гнилісний, деревний, землистий, пліснявий, рибний, сірководневий запахи. А їх причиною є продукти гниття організмів, наявність у ній речовин, що мають запах, а також стічні води різного походження. Учням подобаються такі практичні роботи, бо вони наочно ілюструють екологічний стан досліджуваних водойм.
Є просто храм,
Є храм науки,
А є іще природи храм
З деревами, що простягли руки
Назустріч сонцю і вітрам.
Стоїть він тут цілодобово
Живе у спеку і у холод.
В свої обійма він прийма всіх,
Хто йому допомага!
Будьте дбайливі.
Ви маєте досвід тисячоліть.
Природа й людина – єдине ціле!
Їх нерозумно ділить!
Вчіть і досліджуйте рідну природу
І для нащадків своїх бережіть!
Сьогодні, на зорі XXІ століття, в епоху глобальної зміни клімату на планеті, інших екологічних негараздів різного рівня та масштабу ми чи не у першу чергу мали б відповісти на важке і важливе питання: що ж відбувається з нашою Землею?
Очевидним є той факт, що природа планети змінюється через видобування корисних копалин, розорювання земель, осушення боліт, вирубування лісів. І щоб не залишити нащадкам чорної, обгорілої, бездиханної української землі, необхідно повсякденно, повсякчасно оберігати природу і любити її.
Ми маємо пам'ятати, що майбутнє нашої землі -в наших руках. І всім нам сьогодні треба дбати про те, щоб зеленіли наші простори, квітучими були весняні сади, рясними - широкі літні поля, щоб здоровою, багатою і щедрою була рідна земля. Це обов'язок кожного з нас. Ставитися до живих істот слід так, як ми хотіли б, щоб ставилися до нас. Ми сусіди по планеті. Навіть зриваючи квітучу рослину, подумай: чи варто це робити? Шануйте все живе, будуй шпаківні та годівнички, насаджуй дерева та кущі, не ламай рослини, будь обачний з вогнем, не сміти! Пам'ятайте, допомогти природі може кожний!
Дорогий друже!
Коли після навчального тижня ти виїжджаєш на лоно природи ї спостерігаєш, як усе живе жадібно підставляє себе під сонячне проміння, коли дивишся на квітучі поля чи обережно підступаєш до таємничого болота, стоїш біля прозорого джерела, тоді особливо виразно починаєш відчувати, який прекрасний наш край, кожен його куточок. Ти не зустрінеш тут екзотичних квітів, не побачиш пташку розміром з метелика чи шестиметрового крокодила. Та варто від'їхати від міста, пройти через зелену леваду, зупинитись на березі неквапливої річки, глянути на стіну струнких сосен, і ти зрозумієш: оце і є справжня, неповторна краса - тиха і велична. І, можливо, тобі сняться джунглі Амазонки й африканські савани, і мрієш ти про далекі подорожі, та не кожному вдасться здійснити ці мрії. А от мандрівка по рідному Запоріжжю, цілком реальна.
Можливості матері природи здаються невичерпними, і ми часто забуваємо, а іноді й просто не замислюємось над тим, що вона, природа, не тільки вічна, а й беззахисна та ранима. Тепер, у добу розмаху науково-технічного прогресу, все частіше у дзвінкій пісні жайворонка вчувається неспокій і тривога. Природа змінюється на наших очах. Виростають і розвиваються міста, створюються великі промислові комплекси. А антропогенний вплив на природу супроводжується негативними наслідками, які важко передбачити.
Наші пращури спостерігали за явищами природи, вчилися якомога краще господарювати на своїй землі й передавати свої знання нащадкам у вигляді прислів'їв, приказок, порад, передбачень, прикмет, загадок. У них відтворилася мудрість, талант, спостережливість, інтуїція наших прадідів. Нам дістався найцінніший скарб народної мудрості - неписаний звіт правил, якими людина має користуватися у спілкуванні з природою. Ми теж заглянемо у дивовижний світ природи, а допоможе нам у цьому народна творчість. Розкрийте зміст прислів'їв:
1. Де дуби, там І гриби.
2. Одне дерево - то ще не ліс.
3. Ліси, поля - розкіш моя.
4. Соловей тоді співає, як нап'ється води з березового листя.
5. Де ростуть верби, там чисті джерела води.
6. Не знаємо ціну водиці, доки не висохла криниця.
Перевірте свою кмітливість.
(У кожній загадці своя відгадка про угруповання).
1. Не суша, і не вода: ні ногами не підеш, ні на човні не попливеш.
2. Стоїть корито, повне води налито.
3. Взимку - чорний і сумний,
Навесні він гомінкий,
Влітку - щедрий і зелений
Восени жовто багряний.
4. То не море, не ріка
Ходить-хвиля гомінка.
Справжнім зверненням до сучасних дітей є поезія Петра Осадчука:
Послухай, як струмок дзвенить, як гомонить ліщина,
З тобою всюди кожну мить говорить Україна.
Послухай, як трава росте, напоєна дощами,
І як веде розмову степ з тобою колосками.
Тарас Григорович Шевченко у свої творах дуже часто описував мальовничі українські пейзажі:
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.
Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем звати?