Отчет Секция 3. Создание творческих поисковых заданий для квеста: проблемы и пути решения
Протягом теоретичної частини семінару учасникам було запропоновано дати відповіді на три питання. Ці питання було сформульовано таким чином, щоб максимально спровокувати респондентів на відповіді не репродуктивного характеру, а самостійні, виважені та з опорою на власний досвід твердження. Отже, питання звучали так:
- Визначення поняття «творче завдання» - зловживання вільним часом учня чи провокація для творчості?
- Підвищення особистої активності учнів як передумова створення творчих пошукових завдань.
- Ключові принципи створення завдань для квесту.
Дані питання також були направлені на те, щоб в процесі роботи учасник міг самовизначитися із таким поняттям як «квест» взагалі та форматом його проведення. Взагалі, в обговоренні даного питання прийняли участь 59 чоловік. Найцікавіші коментарі:
- Повышение личной активности - дают новые личностно-значимые, самостоятельно получаемые знания для ученика. (Ласкова Н.О.)
- Красиво говорить заученные в институте слова не проблема, Жить вместе с детьми и ради них - это трудно и не всем доступно)) Тут и поможет грамотный путь - поиграть с детьми, узнать их интересы) не заигрывать, а поиграть!!! (Швець В.В.)
- Ребенок сам учится и не подозревает об этом. Главное правильно его мотивировать. Вот здесь и возможно «провокация». (Швець І.М.)
- Я бы сказала, что поисковое задание - это направление свободного времени ученика в продуктивное русло, которое, неизменно, явится толчком для творчества. (Руденко Ю.В.)
- ... А учителю следует обладать высоким интеллектуальным потенциалом, разбираясь в разных научных сферах, чтобы интегрировать свой предмет с другими. Таким образом квест принесет пользу ребенку, позволяя ему совершенствовать свою компетентность. (Бугаєнко Т.В.)
- "Вижу цель - не вижу препятствий"... Когда есть четкое видение того, как достичь успеха и того, куда ты хочешь прийти, то все, так называемые, "преграды" становятся лишь ступенями на пути к заветной цели. (Семеренко Л.І.)
- та інші.
З огляду на те, що перше запитання було альтернативне, у більшості відповідей респондентів прозвучали запропоновані варіанти. У своїх відповідях 52 чол. погодилися із тим, що пошукове завдання є провокацією для творчості, 5 використали такі синоніми як: спонукання, початок, заохочення, творче вирішення проблеми і, в цілому, підтримали ідею, зробивши висновки, що завдання повинні базуватись на знаннях, які вже є в учня – це якраз і не відштовхне (не залякає), і зацікавить, і, що не маловажливо, скоротить час розв’язання нового завдання. Але необхідно ЗАЦІКАВИТИ, а для цього можна й використати «провокацію». Учень навчається, граючись, а, отже, здобуває знання легко, ніби мимоволі. В такій діяльності вчитель може об’єднати основні цілі вєдину систему, при цьому учень буде самостійно набувати знання. Важливим компонентом такого процесу стає самомотивація учня або ж його власна пізнавальна активність. В такому випадку і вчитель і учень стають своєріднимим «заручниками» навчального діалогу, адже розумні діти надихають вчителя, а вчитель надихає дітей. Багато респондентів зауважили у своїх відповідях такий факт, що при такій пошуковій діяльності дуже часто відбувається т.з. «зміщення ролей», адже роль вчителя в пошуковому процесі скоріше латентна, аніж лідерська, і педагоги мають до цього поставитися спокійно, адже переваги набагато вагоміші: така форма роботи не тільки дає результат у навчанні, але й зближує учасників квесту. Важливим елементом такої взаємодії є певна система, хоча і поодинокі випадки проведення квестів грають скоріше позитивну, а не негативну роль.
Третє запитання було закритим і не пропонувалося жодних варіантів відповідей. Думки респондентів істотно розподілилися, і важливою причиною такого розподілу стала наявність досвіду проведення квестів (рефлексія після проведення) і знайомство із квест-технологіями лише з теоретичної точки зору. Найчастотнішими відповідями були:
- Інтерес
- Креативність
- Мотивація
- Збалансований час
- Простота/доступність інформації
Отже, проаналізувавши всі відповіді учасників групи, можна зробити висновок, що домінантними позиціями пристворенні пошукових творчих завдань є перш за все природній інтерес до пізнавальної діяльності, причому як зі сторони вчителя, так і зі сторони учнів. Природна допитливість стає важливоє сходинкою до наступного компоненту – мотивації. В даному контексті, мотивація компонент також двосторонній: і вчитель має свої пріоритети, і учні. При цьому вчитель повинен таким чином продумати завдання, щоб час на їх виконання був прямопропорційним практичній значимості від досягнених результатів. Сам формат завдань повинен бути і простим і незвичайним одночасно, для того щоб не відлякати учнів і витягнути з них якомога більше вже існуючих ЗУНів і/або сприяти створенню нових. В процесі всєї роботи над квестом вчитель повинен бути «на зв’язку» а оцінювання роботи повинне бути чітким, прозорим та зрозумілим всім учасникам на різних етапах. Якщо вести мову про «джерела» для створення завдань, то більшість співрозмовників зазначили, що повинен бути взаємозв’язок із реальним життям, тобто природна кмітливість, креативність та спостережливість вчителя є рушійною силою для створення цікавих завдань для квесту.