Глосарій




Перегляд глосарію, використовуючи цей індекс.

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | ВСЕ

Д

Діалектизми

Діалектними (діалектизмами) називають слова, властиві мовленню лише жителів певної місцевості. Ці слова здебільшого не зрозумілі тим, хто живе в іншій місцевості. 

НАПРИКЛАД:

когут (півень), неньо (батько), бузько (лелека), видіти (бачити).


Діалог

Діалог – це розмова двох осіб. Діалогічне мовлення складається з окремих реплік і може супроводжуватися словами автора.

Репліка – це фраза (слова) кожного учасника діалогу. На письмі кожну репліку пишемо з нового рядка. Перед нею ставимо тире. Якщо є слова автора, то ставимо ті самі розділові знаки, що й при прямій мові, але без лапок.


Додаток

Додаток – це другорядний член речення, що означає предмет і відповідає на питання будь-якого відмінка іменника, крім називного: кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому?

Додатки найчастіше виражаються іменниками або займенниками. Підкреслюємо додаток пунктирною лінією.