Хімія 10-11 класи

(неоргані́чне скло) — тверда аморфна речовина, прозора, в тій чи іншій частині оптичного діапазону (в залежності від складу), отримана під час застигання розплаву, що має склотвірні компоненти

мінерал, алюмосилікат натрію каркасної будови з додатковим аніоном Сl^–. Назва – за складом.  Формула: Na₈[Cl₂|AlSiO₄]₆.

(лат. sublimo) — перехід речовини із твердого стану в газоподібний, оминаючи рідку фазу. Оскільки при сублімації змінюється питомий обсяг речовини і поглинається енергія (теплота сублімації), то сублімація є фазовим переходом першого роду.

добриво, яке отримують подрібненням фосфоритів або продуктів їх збагачення. Нерозчинне у воді. Містить до 20-29% Р2О5. Основний фосфорвмісний компонент – Са3(РО4)2.

загальна назва мінеральних в'яжучих порошкоподібних матеріалів, які після затворення їх водою, з рідкого або тістоподібного стану переходять у твердий каменеподібний стан при звичайній температурі і використовується для зв'язування з іншими матеріалами.

(ціанисті метали) — солі синильної кислоти. У практичному відношенні особливо важливі ціаніди лужних металів — калію, натрію, що одержуються різними способами, наприклад прожарюванням суміші коксу і поташу в атмосфері азоту. Найбільше значення має ціанід калію, або ціанистий калій.