Хімія 10-11 класи

вибіркове поглинання речовини з газового чи рідкого середовища поверхневим шаром твердого тіла (адсорбенту) чи рідини. Компонент, що поглинається, який вміщується в суцільному середовищі (газі, рідині), називають адсорбтивом, а той що вміщується в адсорбенті — адсорбатом. Наприклад, активоване вугілля адсорбує гази. Це явище треба відрізняти від абсорбції.

загальна назва мінералів класу силікатів, що утворюють тонковолокнисті агрегати.

явище утворення елементом двох або кількох простих речовин. Так проста речовина кисень O₂ і проста речовина озон O₃ є алотропічними видозмінами елементу оксигену.

це суміш амофосу з калійною селітрою. Це добриво містить всі необхідні рослинам елементи — Нітроген, Фосфор та Калій (NPK).

штучний каменеподібний матеріал, результат раціонально підібраної суміші в'яжучого, заповнювачів, води і, при потребі, спеціальних добавок. До затвердіння цю суміш називають бетонною. Один з основних будівельних матеріалів, що застосовується для виготовлення збірних залізобетонних та бетонних конструкцій і бетонних виробів, а також для будівництва монолітних бетонних і залізобетонних споруд.

мінерал класу галогенідів, MgCl2·6Н2О.

мінерал, осадова порода NaCl.

нукліди одного і того самого хімічного елементу, які мають різне число нейтронів, а, отже, різну атомну масу.

H₄Al₂Si₂O₉, або Al₂O₃·2SiO₂·2H₂O — гірська порода, що складається переважно з каолініту, білого кольору. Від назви місцевості Каолін у Китаї.

бінарні сполуки карбону з металами, бором та силіцієм (наприклад, карбід заліза, карбід кальцію). Тверді крихкі важкоплавкі речовини, нерозчинні без руйнування в жодному з розчинників. Багато карбідів належить до сполук з найвищими температурами плавлення: TaC (3985 °C), HfC(3890 °C), NbC (3613 °C) тощо.

мінерал класу хлоридів, водний хлорид калію і магнію острівної будови. Склад: KMgCl₃•6H₂O.
Містить (%): K — 14,07; Mg — 8,75; Cl — 38,28; H₂O — 38,9.

мінерал класу простих оксидів і гідроксидів, головний мінерал групи кремнеземів, широко розповсюджений в літосфері. Складається з діоксиду кремнію каркасної будови.
Кварц - один із найпоширеніших мінералів у земній корі, породоутворюючий мінерал більшості магматичних і метаморфічних порід.

неорганічні, неметалічні тверді вироби, підготовлені дією тепла з наступним охолодженням. Керамічними називають вироби і матеріали, що одержуються внаслідок спікання глин й їхніх сумішей з мінеральними додатками, а також оксидів і їхніх сполук. Кераміка з'явилася в епоху неоліту.

різновид скла, що містить значну кількість оксиду свинцю (PbO), а також, можливо, оксиду барію (BaO).

солі полікрем’яних кислот, у яких відношення кількості йонів кисню, зв’язаного з кремнієм, до кількості йонів кисню, зв’язаного з основами (при написанні формул у вигляді оксидів), дорівнює одиниці (наприклад, у форстериті – SiO₂•2MgO).

мікробіологічний процес окислення аміаку до азотистої кислоти або її самої далі до азотної кислоти. Відбувається в аеробних умовах в ґрунті та природних водах. Часто може викликати появу в них нітратів в токсичній кількості, а оскільки нітрати — найбільш активно мігруюча в розчині сполука азоту — їх винесення з ґрунту в розташовані нижче по схилу водоймища, що спричиняє за собою евтрофікацію цих водоймищ.

хімічний процес, під час якого елемент (або сполука) набуває електрони, при цьому ступінь окиснення її елементів понижується. Назва пов'язана з киснем, оскільки взаємодія субстанцій з киснем, озоном, пероксидами та іншими окисниками з утворенням кисневих сполук належить до найпоширеніших (і перших вивчених) процесів окиснення. За іншим тлумаченням, окиснення є лише різновидом реакції окислення за участю кисню — в цьому розумінні, вживання терміну «окиснення» у випадках, коли хімічна реакція відбувається без участі кисню, є помилкою.

(пере́кис) — хімічна сполука, що містить групу -O—O-. В органічних пероксидах група -O—O- з'єднана з атомами вуглецю ковалентним зв'язком. Неорганічні пероксиди здебільшого тверді солеподібні з іонним типом зв'язку. Дуже активні сполуки, легко розкладаються, є сильними окисниками. Багато які органічні пероксиди вибухонебезпечні.

(ортоклаз) K₂Al₂Si₆O₁₆, або K₂O·Al₂O₃·6SiO₂ - група найпоширеніших породотвірних мінералів класу силікатів каркасної структури, які характеризуються порівняно високою твердістю.

назва мінералів, що містять нітрати лужних і лужноземельних металів (в тому числі їх кристалогідратів). Селітрами називають нітрати амонію, лужних та лужноземельних металів.

(неоргані́чне скло) — тверда аморфна речовина, прозора, в тій чи іншій частині оптичного діапазону (в залежності від складу), отримана під час застигання розплаву, що має склотвірні компоненти

мінерал, алюмосилікат натрію каркасної будови з додатковим аніоном Сl^–. Назва – за складом.  Формула: Na₈[Cl₂|AlSiO₄]₆.

(лат. sublimo) — перехід речовини із твердого стану в газоподібний, оминаючи рідку фазу. Оскільки при сублімації змінюється питомий обсяг речовини і поглинається енергія (теплота сублімації), то сублімація є фазовим переходом першого роду.

добриво, яке отримують подрібненням фосфоритів або продуктів їх збагачення. Нерозчинне у воді. Містить до 20-29% Р2О5. Основний фосфорвмісний компонент – Са3(РО4)2.

загальна назва мінеральних в'яжучих порошкоподібних матеріалів, які після затворення їх водою, з рідкого або тістоподібного стану переходять у твердий каменеподібний стан при звичайній температурі і використовується для зв'язування з іншими матеріалами.

(ціанисті метали) — солі синильної кислоти. У практичному відношенні особливо важливі ціаніди лужних металів — калію, натрію, що одержуються різними способами, наприклад прожарюванням суміші коксу і поташу в атмосфері азоту. Найбільше значення має ціанід калію, або ціанистий калій.