6.2. Класифікація і можливості систем опрацювання графічних зображень

Створення і опрацювання комп’ютерних графічних зображень здійснюється з використанням спеціальних програм, які називаються системи опрацювання графічних зображень(графічні програми). Вони відносяться до прикладних програм.

Системи опрацювання графічних зображень поділяють на такі види:

- графічні редактори, серед яких в свою чергу виділяють:

  • редактори растрової графіки, наприклад, Paint, Adobe Photoshop, Corel Photo Paint;
  • редактори векторної графіки, наприклад, CorelDraw, Adobe Illustrator, Macromedia Freehand;
  • редактори тривимірної графіки, наприклад, 3DStudio Max, Maya
  • редактори фрактальної графіки, наприклад, IFS Builder, Chaos, Apophysis;
  • редактори для створення анімацій, наприклад, Macromedia Flash, Ammo, Animation Works Interactive;

- програми для перегляду графічних зображень, наприклад, Засіб дляперегляду зображень і факсів, Microsoft Office Picture Manager,ACDSee;
- пакети інженерного моделювання і проектування, наприклад, AutoCAD (для розробки креслень деталей і механізмів різної складності), Electronics Workbench (для проектування електронних мікросхем), Graphisoft ARCHICAD (для проектування архітектурних споруд), KASIA (для проектування кузовів автомобілів).

Принципи опрацювання зображень у різних видах графічних редакторів значно відрізняються один від одного. Так, роботу у редакторі векторної графіки можна порівняти з конструюванням, коли об’єкт будується з готових елементів, або з процесом креслення, коли можна створювати зображення, використовуючи набір геометричних фігур. У векторному зображенні кожний об’єкт існує сам по собі й у будь%який момент кожний із них можна видалити, скопіювати, перемістити, змінити розміри, колір контуру або заливку тощо.

Зображення в редакторі растрової графіки можна будувати або шляхом послідовного зафарбовування пікселів, або малюванням геометричних фігур, використовуючи спеціальні інструменти. Проте в редакторі растрової графіки ці фігури перестають існувати як окремі об’єкти одразу після їх створення. У подальшому вони сприймаються як сукупність окремих пікселів. Основним об’єктом, над яким користувач може проводити дії, є фрагмент зображення – довільно виділена частина малюнка. Фрагмент зображення можна скопіювати, перемістити, очистити, повернути, змінити його розмір тощо.

Деякі редактори векторної графіки мають функцію трасування, яка використовується для перетворення растрових зображень у векторні. Редактори растрової графіки виконують растеризацію векторних зображень, тобто перетворення векторних зображень у растрові. На рисунку 7.7 подано результати перетворення растрового зображення у векторне і навпаки за допомогою вказаних функцій графічних редакторів.

Останнім часом спостерігається тенденція щодо створення багатофункціональних графічних пакетів (наприклад, Corel Graphics Suite, Xara Xtreme, ACD Canvas), до складу яких входять програми растрової і векторної графіки, конвертори, редактори шрифтів тощо. Ці пакети графічних програм дають змогу створювати і опрацьовувати малюнки, в яких присутні різні види графічних зображень, зберігати їх у векторному і растровому форматах.

Незважаючи на різні принципи побудови зображень, усі графічні редактори мають схожі можливості:

  • створення малюнка за допомогою різних інструментів: олівця, пензля, розпилювача, інструментів малювання ліній, прямокутників, еліпсів тощо;
  • використання при малюванні різних кольорів;
  • робота над фрагментами малюнка (виділення окремих елементів малюнка, їх переміщення, копіювання, обертання тощо);
  • масштабування малюнка для перегляду всього зображення або малювання дрібних деталей; 
  • імпортування до малюнка об’єктів з інших малюнків;
  • додавання текстових написів до малюнків;
  • виконання операцій над файлами: відкриття, зберігання, друкування.

Іншим видом систем опрацювання графічних зображень є програми, які призначені, в основному, для перегляду графічних зображень. Розвитку даного виду програмного забезпечення сприяло активне використання останнім часом широким колом користувачів цифрових фотоапаратів і відеокамер. Основні можливості цих програм:

  • перегляд графічних зображень різних форматів;
  • зміна масштабу перегляду зображень;
  • конвертація файлів – зберігання зображень у файлах різних форматів;
  • демонстрація зображень у режимі слайд-шоу; 
  • елементарне редагування зображень – змінення розмірів та обертання зображення, збільшення/зменшення яскравості та контрастності кольорів, стиснення даних у файлі, усунення ефекту червоних очей тощо; 
  • відображення даних про значення властивостей самого зображення і файлу зображення;
  • друкування графічного зображення.

Перша комп’ютерна гра з графікою була розроблена в 1961 році американським програмістом С.Расселом і називалась «Spacewar» («Космічна війна»).

У 1963 році американський учений Айвен Сазерленд створив програмно-апаратний комплекс Sketchpad («Альбом для малювання»), який давав змогу малювати точки, лінії, кола стилусом на спеціальному екрані. Програма, яка працювала у цьому комплексі, і була першим графічним редактором.

У 1968 р. групою вчених під керівництвом російського математика М. М. Костянтинова було створене перше комп’ютерне анімоване зображення. Електронно(обчислювальна машина БЭСМ(4 за спеціальною програмою малювала кадри з мультфільму «Кішечка».

Остання версія: 9 червень 2013, неділя, 18:53