Глобальна мережа Інтернет

2 Передача даних в 'Інтернеті

Передача даних в Інтернеті

Ми вже говорили, що Інтернет об'єднує комп'ютери в багатьох точках земної кулі. Усі ці комп'ютери мають різне апаратне забезпечення, на них встановлені різні операційні системи та програмне забезпечення. Проте всі вони повинні узгоджено й швидко приймати і передавати дані. Для цього в 70-х роках минулого століття почали розроблятися правила, згідно з якими відбувався обмін даними між комп'ютерами в мережі. Збірки таких правил одержали назву протоколи.
Протоколи задають принципи взаємодії комп'ютерів у мережі, правила передачі даних та обробки помилок, визначають певні стандарти, яким повинне відповідати обладнання і програмне забезпечення комп'ютера.
Збірка правил, які визначають принципи взаємодії комп'ютерів у мережі, називається протоколом.
Термін «протокол» у значенні «збірка певних правил» використовується не тільки в інформатиці. Дипломатичні прийоми, вручення послом вірчих грамот главі держави відбуваються відповідно до певних протоколів, існує протокол відкриття Олімпійських ігор та інші.
Фактично днем народження Інтернету вважають 1 січня 1983 р. Це дата початку використання єдиних протоколів обміну даних ТСР (англ.— протокол управління передачею) та (англ. — міжмережний протокол).
З появою нових служб і можливостей Інтернету розроблялися й інші протоколи. Але протоколи ІР та ТСР були й залишаються базовими.
Ми вже говорили, що основне завдання Інтернету — забезпечити швидку і надійну доставку даних. Але відомо, що в будь-якій мережі досягти постійного високоякісного зв'язку не можливо. Тому для збільшення швидкості передачі даних і забезпечення надійності їх доставки була розроблена спеціальна технологія передачі даних.
При розробці протоколів ТСР/ІР було вирішено, що дані, які передаються мережею, розбиваються на частини. Такі частини називаються пакетами. Кожний пакет має власний номер і строго визначену довжину. Розбиття і нумерацію здійснює відповідне програмне забезпечення згідно з протоколом. Далі до кожного пакета додаються адресу відправника і одержувача. Це здійснюється згідно з протоколом ІР. Після чого відправляється до одержувача. 
Для ефективної роботи мережі в цілому необхідно управляти рухом пакетів, тобто здійснювати маршрутизацію потоків даних. Маршрутизацію відповідно до єдиних принципів, алгоритмів і протоколів здійснюють спеціальні вузли мережі, які називаються маршрутизаторами.
Маршрутизатори вибирають оптимальний шлях, тобто визначають, які на даний момент існують з'єднання і які з них найменше завантажені, знаходять шляхи обходження пошкоджених ділянок.
На комп'ютері одержувача відповідне програмне забезпечення згідно з протоколом ТСР- збирає окремі пакети в єдине ціле. І якщо котрісь із пакетів не дійшли або дійшли пошкодженими, автоматично відправляються запити на повторне передавання саме цих пакетів. У цьому полягає перевага передавання даних пакетним способом, адже, якщо на лінії зв'язку виникають перешкоди, то повторно потрібно передавати тільки пошкоджені пакети.