Методичні рекомендації щодо вивчення хімії 
     у 2006/2007 навчальному році
       Хімічна компонента є обов’язковою складовою системи загальної природничо-наукової освіти, а навчальний предмет “Хімія” належить до інваріантної частини навчального плану основної і старшої школи. Разом з іншими природничими предметами хімія реалізує мету загальної середньої освіти - розвиток  особистості,  формування у школярів наукового світогляду,  інформаційних і соціальних компетентностей учнів. 
       Кількість навчальних годин, що відводиться на вивчення хімії у 2006/2007 н. р. у 8 – 11 класах, залишається незмінною у порівнянні з попереднім навчальним роком. Чинними є навчальні програми: „Хімія, 8–11 класи. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів” (К.: Шк. світ, 2001). Навчальні заклади, які здійснили перехід на профільне навчання, працюватимуть за програмами: „Хімія, 10–11 класи. Програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів (К.: Пед. преса, 2004; журнал „Біологія і хімія в школі” – 2004. – № 1). У спеціалізованих навчальних закладах з поглибленим вивченням хімії використовують програму: „Хімія, 8–11 класи. Програми для спеціалізованих шкіл (класів) з поглибленим вивченням хімії” (К.: Шкільний світ, 2001), із розрахунку 5 годин на тиждень у 8 – 9 класах, по 3 години на тиждень – у 10 класі і по 4 – години – в 11 класі. Для організації навчання у вечірніх (змінних) школах використовують програму для вечірньої (змінної) загальноосвітньої школи “Хімія 8 - 11 класи” (К.: Пед. преса, 2006; журнал “Хімія” видавництва “Основа” №13-14, 2006 рік).
    Протягом 2006 року міністерством рекомендовано декілька нових навчально-методичних посібників з хімії для використання в загальноосвітніх навчальних закладах. Серед них: “Методика і техніка демонстраційного хімічного експерименту у загальноосвітній школі” авт. Грабовий А.К., “Групова робота учнів на семінарських заняттях з хімії у 8-9 класах” авт. Ярошенко О.Г., Блажко О.А., “Збірник задач з хімії” авт. Романишина Л.М., Пиріг Г.М., Грицюк А.С., збірник, підготовлений фахівцями Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів Речицьким О.Н. і Юзбашевою Г.С. “Факультативні курси для учнів спеціалізованих 10-11 класів хіміко-біологічного профілю”.
    Значний потенціал у підвищенні інформативності уроків  з хімії міститься у використанні комп’ютерної техніки. Проте відсоток учителів, які використовують комп’ютер у навчальному процесі, залишається малим. Актуальним є використання педагогічних програмних засобів (ППЗ), відеозаписів у поєднанні з реальним хімічним експериментом. Доцільність демонстрації відеофрагментів зумовлена тим, що віртуальний експеримент потребує менше часу, ніж реальний, дає змогу використати досліди, виконання яких обмежене часом, високою вартістю або відсутністю реактивів, обладнання, є шкідливим для здоров’я. Слід зазначити, що саме з хімії за останній час розроблено велику кількість навчальних комп’ютерних програм. Серед них: педагогічні програмні засоби “Бібліотека електронних наочностей. Хімія 8-9  та 10-11 класи” (“Квазар-Мікро”), “Віртуальна хімічна лабораторія”, медіа-посібник з курсу неорганічної хімії для вчителів і учнів “Досліди з хімії”, програмно-методичний комплекс “Таблиця Менделєєва”, “Дистанційний курс “Шкільний курс з хімії, 8-11 класи” (Клієнтська частина, версія 1.0) та інші, які находяться зараз на апробації у навчальних закладах області. Ці програмні засоби орієнтовані як на інформаційну підтримку уроків так і для самостійної позаурочної роботи учнів, вони дають змогу вчителю самостійно конструювати урок, включаючи до його змісту демонстрації, проведення віртуальних експериментів, перевірку знань та умінь учнів. 
    Доступ до мережі INTERNET мають ще менше вчителів. Її використання як джерела інформації надало б можливість знайомити учнів із сучасними науковими дослідженнями, цікавими фактами з світу хімічних знань. Рекомендуємо учителям наступні інтернет-сайти: Європейського журналу для вчителів природничих дисциплін “Science in school” - www.scienceinschool.org, Віртуальної хімічної лабораторії творчої групи Єльникової - http://library.tup.km.ua/, Хмельницького національного університету - http://www.elnik.kiev.ua/, навчальний курс “Відкрита хімія 2.5” http://college.ru/chemistry/ та інші. 
      На якість освіти значною мірою впливають форми організації навчального процесу. Досвід роботи вчителів, продемонстрований на II етапі Всеукраїнського конкурсу “Учитель року – 2006” у номінації “хімія”, засвідчує, що оптимізації та ефективності навчального процесу, підвищенню результативності уроку, який залишається основною формою організації навчального процесу в школі, сприяє застосування інноваційних форм та методів роботи. Так, заслуговує на увагу та поширення досвід використання групової роботи учнів на уроках хімії переможця II туру конкурсу Бондаревої О.Є. (м. Кременчук). А також досвід  використання проектної технології навчання, технології елективного профільного навчання хімії, інтерактивних методів,  запропонований лауреатами та учасниками конкурсу: Ждановою Н.С. (Полтавський район), Дігтяр Н.Г. (Хорольський район), Крапивною А.В. (Пирятинський район), Знайко Н.І. (м. Лубни), та інших. 
    Одним із шляхів поліпшення якості освіти є здійснення її моніторингу. Міністерство освіти і науки спільно з Академією педагогічних наук України та Центром тестових технологій проводило дослідження якості природничо-математичної освіти учнями 8-го класу.
    Результати моніторингу дають підстави зробити висновки про те, що у 2006/2007 навчальному році слід посилити практичну спрямованість змісту хімічної освіти, акцентуючи увагу на вивченні явищ, процесів, об’єктів, речовин, з якими стикаються учні у повсякденному житті;  більш широко використовувати методики навчання, спрямовані на інтелектуальний розвиток учнів; посилити увагу до  формування загальнонавчальних і інтелектуальних умінь; формувати уміння працювати з різними джерелами інформації; збільшити увагу до виявлення в учнів помилкових уявлень, установлення причин їхнього виникнення, ширше впроваджувати коригувальну методику навчання; удосконалювати систему контролю навчальних досягнень шляхом використання завдань, які перевіряють різні види діяльності; збільшити частку завдань на застосування  знань для пояснення явищ повсякденного життя; використовувати різноманітні за формою перевірні завдання, зокрема, такі, що подають інформацію у вигляді рисунків, схем, таблиць, графіків і діаграм.
    Детальніше результати моніторингового дослідження висвітлено у статті [Лашевська Г.А., Титаренко Н.В. Результати дослідження якості хімічної освіти // Біологія і хімія в школі” – 2006. – № 1. – С.8] .
      Одним з пріоритетних завдань шкільної хімічної освіти залишається набуття учнями експериментальних навичок. Практичні уміння роботи учнів із реактивами починають формуватись при вивченні курсу природознавства.  Найбільш поширеними формами хімічного експерименту залишаються демонстраційний експеримент, лабораторні досліди і практичні роботи. У старшій школі зростає частка експериментальних хімічних задач, поглиблюється розуміння значення експериментального методу в наукових дослідженнях.  Але недостатнє забезпечення кабінетів хімії засобами навчання призвело до часткового скорочення хімічного експерименту. Це є однією з причин існування прогалин у хімічних знаннях школярів: результати моніторингу виявили недостатню компетентність восьмикласників щодо питань, пов’язаних з експериментальним методом вивчення хімічних явищ. Виходом із цієї ситуації ми вбачаємо оновлення змісту хімічного експерименту через посилення його практичного (ужиткового) спрямування.
      Слід звернути увагу на переваги хімічного експерименту ужиткового характеру перед традиційним хімічним експериментом:
      - реактиви й матеріали є більш доступними і переважно безпечними (засоби побутової хімії, харчові продукти, лікарські препарати частково розв’язують проблему дефіциту реактивів);
      - учні експериментально зможуть підтвердити або спростувати інформацію взяту з рекламного ролика, етикетки чи інструкції до товару, статті журналу або газети, що забезпечує формування їх життєвих компетентностей;
      - формування навичок екологічно грамотної поведінки в побуті й довкіллі;
      - посилення мотивації вивчення хімії через безпосереднє застосування предметних знань щодо звичних речовин і матеріалів.
      Методично грамотне виконання хімічного експерименту свідчить про наявні предметні компетентності вчителя і є ознакою його професіоналізму.
      Зміст хімічного експерименту з елементами ужиткової хімії висвітлено на сторінках часопису “Біологія і хімія в школі”(2005 рік)
      
      
      Буйдіна О.О.,  методист хімії природничо-математичного відділу Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського.

??

??

??

??




1