Складнопідрядне речення

                       СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ
На відміну від складносурядних речень у складнопідрядних частини граматично залежні одна від одної: одна з них виступає головною, а друга - підрядною, Тобто залежною від першої, підпорядкованою їй: Поет не боїться від ворога смерті, бо вільная пісня не може умерти (Леся Українка).
Отже, речення, яке складається з двох або більше простих речень, що поєднані підрядним зв'язком у єдине ціле за допомогою сполучників підрядності або сполучних слів та інших граматичних засобів, називають складнопідрядним.

Головною частиною складнопідрядного речення є та, від якої ми ставимо запитання до підрядної частини.

Залежно від того, яке запитання можна поставити від головної частини до підрядної,

виділяють такі типи складнопідрядних речень:

з'ясувальні, означальні та обставинні (місця, часу, умови, причини, мети, способу дії, міри і ступеня, допусту, наслідку).

Наприклад: Ті, що в будинках розкішних живуть, нам не поможуть в недолі (Г. Чупринка); Чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягає грім (О. Довженко); Доти чоловік добрий, доки десяцьким не стане (Нар. тв. ); Доки сонце зійде, роса очі виїсть (Нар. тв.); Не дми в попіл, бо очі запорошиш (Нар. тв.); Хоч руки чорні, та робота біла (Нар. тв.).
У складнопідрядних реченнях порядок частин переважно фіксований (закріплений) - у реченнях з підрядними з'ясувальними, означальними, наслідковими, причиновими. Якщо ж порядок частин нефіксований, то його функція зв'язана з будовою складнопідрядного речення: розташування частин зумовлене ситуацією мовлення, комунікативним завданням і виражає актуальне членування речення: Учителеві потрібні роки, щоб зерна, дбайливо покладені в родючу землю, дали перші паростки (В. Сухомлинський); Що в пісні співається, те в житті збувається (Нар. тв.).
Інтонація як засіб поєднання частин у складнопідрядному реченні виконує допоміжну роль.

Підрядні сполучники
З'ясувальні: що, щоб, як, чи, ніби, немовби та сполучні слова - хто, що, як, який, скільки в усіх відмінках
Порівняльні: як, що, мов, мовби, наче, неначе, нібито
Умовні: якщо, коли, якби, аби
Часові: коли, як, після того як, тільки, як тільки, щойно, ледве, поки, доки, відколи
Причинові: бо, тому що, через те що, затим що
Мети: щоб, для того щоб, аби
Наслідкові: так що
Допустові: хоч, хай, нехай, дарма що, незважаючи на те що, як, на що, чи

Остання версія: 6 грудень 2014, субота, 13:56